Американцям не соромно скопіювати продукт, якщо він не запатентований

15 Квітня 2019

Поділитись

Petcube, iBlazr, Lunecase, Kwambio, Whirl, Cardiomo, CloviTek, Hushme – ідеї всіх цих успішних українських проектів допомагали втілювати в життя фахівці бюро по розробці хардверних продуктів повного циклу ARTKB, яке спеціалізується на промисловому дизайні, проектуванні і контрактне виробництво нових продуктів. А три останніх стартапу недавно вдало презентувалися на найбільшому в світі Техношоу – щорічній виставці споживчої електроніки CES 2018.

Співвласник ARTKB Олександр Нестеренко (який також є співзасновником Hushme) розповів Mind, як влаштована його «фабрика ельфів», де вигідніше замовляти виробництво хардверних продуктів, як захистити стартап від китайських і американських підробок. А також, чому Україна може повторити досвід Ірландії XIX століття.

– У договорах варто прописувати додаткові надцять пунктів?

– Можна, але марно. У нас найпростіші договори, тому що немає бажання з ними судитися. У Китаї, як і в Україні, розвинена корупція, кумівство і зв’язки. Судитися з китайцями – собі дорожче. Краще просто не доводити до конфлікту. Якщо ви не намагаєтеся віджати зайвого і викрутити їм руки – все буде нормально.

– Патенти можуть допомогти в суперечках? У вас були випадки, коли на етапі прототипирования китайці запозичили ідею?

– В нас не було. Остерігатися таких ситуацій можна. Але навряд чи китайці будуть копіювати на етапі прототипу. Через китайські заводи в день проходять сотні проектів. А прогнозувати успішність ідеї дуже складно: 98% стартапів вмирає. Китайці починають “злизувати”, коли продукт приносить мільйони доларів. Це особливість менталітету. Вони враховують тільки реальні показники доходу, а не ефемерні прогнози.

Незапатентованою гаджетам потрібно побоюватися американців. Вони можуть передбачити, «намацати» успіх, у них більше вільних грошей. Якщо побачать цікаву ідею – тут же проб’ють по базі, незахищену – запозичать. Для американців дуже легко скопіювати продукт, якщо він не запатентований. Вони не будуть відчувати провину, тому що не порушили жодного закону.

– Були випадки “злизування” успішних українських розробок?

– Чимало. Наприклад, через рік після запуску Petcube американський стартап випустив абсолютно аналогічний продукт, тільки в іншому дизайні. І у них все нормально з бізнесом. А китайський виробник повністю скопіював камеру Petcube. Зазвичай китайці дуже швидко, буквально за місяць, виводять на ринок копію, після того як проект засвітиться на Kickstarter і збере великі суми.

– Де краще патентувати продукт?

– Спочатку варто для себе вирішити, навіщо це робити. Якщо для галочки – можна і в Україні. Досить недорого. Потім заявки можна масштабувати на глобальні юрисдикції: ЄС, США. Якщо ваш стартап піднімає раунд, а інвесторам потрібен патент – краще звернутися до американських юристів.

Американці спочатку патентують, а потім починають щось робити. Наші люди – навпаки. Але навіщо на захист інтелектуальної власності витрачати великі бюджети, ніж на розробку, причому, до того, як готовий продукт? Важливо враховувати, що патент сам по собі нікого ні від чого не захищає, тому що це просто папір

– А що захищає продукт від підробок?

– Команда з 3-5 юристів від $ 300 на годину. Якщо стартап може собі дозволити утримувати таку команду акул, яка буде нишпорити по всьому світу, шукати порушників, закидати їх позовами і відсуджувати збиток, тоді патент буде працювати. Якщо ж документ просто кладеться в стіл, і немає можливості платити юристам, то він – порожній папірець.

– Комусь із українських стартапів вдалося відстояти свої права?

– Так. Наприклад, історія Concepter. Коли спалаху iBlazr почали продаватися і потрапили в Apple Store, китайці стали їх копіювати і виставляти на Alibaba. Хлопці направили торговельному майданчику документи, що підтверджують наявність патентів. Alibaba заблокував акаунти продавців підробок, і вони перестали ними торгувати. Але якби китайці встигли почати добре заробляти на спалахах, випустили б великі партії – закриттям акаунтів їх би не зупинили. Тому найкращий захист – постійний рух вперед, запуск нових продуктів.

Джерело: Dancor